Стевия – рослина майбутнього
Стевія солодка або медова трава – трав’янистий багаторічний напівкущик з Парагваю. З давніх часів індіанці з Південної Америки, а потім іспанці, використовували її для підсолодження фруктів, вин та напоїв. Поступово з поширенням тростинного цукру про стевію надовго забули.
У наш час, коли мільйони людей страждають від цукрового діабету, атеросклерозу, панкреатиту, серцево-судинних захворювань, ожиріння та карієсу, властивості стевії дозволили їй зайняти чільне місце, як замінника цукру в дієтичному та медичному харчуванні.
Стевія не містить сахарози, її солодкий смак обумовлений глікозидом стевіозидом (природна сполука білків та вуглеводів), він солодший за цукор у 200-300 разів.
Вживання стевії рекомендоване всім – хворим і здоровим, дорослим і дітям. Регулярний прийом стевії знижує вміст цукру, холестерину і радіонуклідів, підвищує імунітет, поліпшує обмінні процеси і регенерацію клітин.
Стевіозид не викликає побічних ефектів і не призводить до звикання. Також стевія містить комплекс речовин, які мають виражений протигрибковий та антимікробний ефект, що дозволяє використовувати її у консервній промисловості.
Перед вживанням сухий лист стевії подрібнюють. Для консервування плодів та ягід на літрову банку додають усього 10—12 листків. Стевію добре додавати до чаю та лікарських зборів з трав. Можна приготувати сироп (50 гр. листя на склянку окропу), який додають по краплях для підсолодження напоїв.
Виростити стевію нескладно. Я декілька років вирощую її і переконався, що в умовах Бердичева стевія добре росте та дає високий урожай. Вона легко розмножується насінням, черенками та поділом куща. Стевія гарно росте у кімнатних умовах, при цьому рослини на літо пересаджують у відкритий ґрунт.
Опубликовано: Галяс, А. В. Стевия – рослина майбутнього / А. В. Галяс // Земля Бердичівська. – 2002. – № 3 (15122). – С. 1.
Loading ...